Про мене

Публіцист і письменник, полеміст і фейлетоніст, дотепник і мізантроп.
А також – полонофіл, юдофіл, германофіл, панхорватист.
Галицький націоналіст
зі схильністю до українофобії.
Деталей вам краще не знати.

Mikulov-3. Розчарована весна

Mikulov-3. Розчарована весна Там, де вулиця Гусова впирається у вулицю Брненську, починається підйом на пагорб, на чубку якого стоїть кам’яна готична вежа з XVII ст., що боронила місто з північного боку, а територія навколо неї називається Kozihradek (в путівнику це чомусь зветься Козячим замком). Якщо підійматись туди вузенькою вуличкою, пройшовши кілька десятків метрів від

Mikulov-2. Недовірок на Сватім копечку

Mikulov-2. Недовірок на Сватім копечку Наступного дня після досить ситного готельного сніданку, я відразу ж вирішив подивитися саме місто. Із сонцем в очах, з легким вітерцем у крилах по вулиці Vetrna долетів під гору до вулички Мухи. Там ще «помастурбував» подумки на будинки, пов’язані з великим Альфонсом і далі вже повільно дійшов до колишньої Віденської брами, де зараз стоїть

МIKULOV (Ч 1)

МIKULOV (Ч 1) Коли їдеш зі Львова до Відня через Чехію автобаном Via Moravia, то менше, ніж за сто кілометрів до австрійського кордону, з лівого боку на пагорбі погляд приваблює невелике і старе місто Mikulov. Підсвічене увечері воно виглядає особливо романтично. Справжній романтик просто не може собі не пообіцяти: якось я сюди приїду на кілька днів. І от я,

Елітарна українська молодь у Франціуску

Останнім часом мені щось часто доводиться блудити між епохами й імперіями. От і цього разу, повертаючись з південно-східної окраїни цісарства - з Карпат, я потрапив на залізничний двірець, славетного колись міста Станіславова. Тепер тут була якась країна-У, а місто люди називали, здається, Франціуск. Не дуже мені пасувала ця епоха і ця країна, але