» » Сторінка 2

Про мене

Публіцист і письменник, полеміст і фейлетоніст, дотепник і мізантроп.
А також – полонофіл, юдофіл, германофіл, панхорватист.
Галицький націоналіст
зі схильністю до українофобії.
Деталей вам краще не знати.

KRÓTKO O CNOCIE

KRÓTKO O CNOCIE Straciłem cnotę. Przez miłość. Do przeciętnego Ukraińca. Nie, nie dzisiaj. Ale do dziś żałuję. Powiedziano przecież: “Zachowuj cnotę!”.Przeciętny Ukrainiec ten potrafi zachować cnotę przez całe życie. Do samej śmierci.Pytam go: kto tu maltretował Żydów w czasach Drugiej wojny? – Nie my. Dobrze im tak. Żydzi to pasożyci. Ale to nie my. To

Як я не став міліціонером

Як я не став міліціонером Немає нічого особливого в тому, що кожна людина з раннього дитинства хоче стати кимось. Напрямок такого фантазування, звичайно ж, залежить від виховання чи його відсутності, від обставин, в яких дитина зростає і т. д., і т. п. І багатьом таки вдається реалізувати у дорослому житті свої дитячі мрії. Мені не вдалось. І ось тепер, на схилі життєвого

Про Галичину (3)

Горбиста моя Галичина. Вона знає все про осінь. Вона віками береже її таємниці. І от знову колони з диму від картопляних полів до неба звістують про офірні вогнища, на яких зсохлеся літо приносять у жертву осінньому сонцеві місцеві жреці пір року. А навколо остання зелень залишками своїх соків живить терпкі плоди, щоб разом з ними перетворитися на

Молода Галичина

Їде дівчєтко у бусі, Їде з бурси до бабусі. За вікном вже трохи темно, Їде тихо, їде чемно. Тільки хреститься зразково: До каплиць і до дзвіниць, до церквів і до хрестів, і до заправки (помилково). Та! - з усіма бувають "капці", Ми про це не скажем бабці, ані вуйні, ані цьоці, лиш подружці і сороці. Отака смішна вода - Молода Галичина.