» » Пробуджений варвар

Про мене

Публіцист і письменник, полеміст і фейлетоніст, дотепник і мізантроп.
А також – полонофіл, юдофіл, германофіл, панхорватист.
Галицький націоналіст
зі схильністю до українофобії.
Деталей вам краще не знати.

20:03, 03/03/18. Тексти / УА

Пробуджений варвар

  • Текст
Пробуджений варвар
Бідні революціонери з Майдан
у. Зуміли власною відвагою і кров’ю витворити і поширити на весь світ захопливий образ романтичного героя, що бореться за людські цінності, але виявились не в стані зберегти на довшу перспективу систему цінностей Майдану. Весь час одні розчарування і поразки. «Революція гідності» не зуміла забезпечити тріумфу гідних людей у цій країні.
Корупція і злодійство, афери і марнотратство, темнота і безкультур’я, мужланство і посполите хамство – надалі перемагає, як завжди. І в даному випадку йдеться не тільки про тих «на верху». Те, що вони крадуть, дерибанять, марнують – це зрозуміло. Але тут мова про так звану просту людину, оту «з низу». Майдан знищив муляж держави і те, про що знали еліти, стало очевидним і для простих людей – держави немає. Натомість, територіями управляють олігархічні клани, мафійні групи, злочинні банди, добровольчі батальйони, групи підозрілих волонтерів та об’єднання ангажованих активістів. Але держави немає, не функціонує. І що?
Аж дивно з яким завзяттям цей пост-майданний гомо-українікус нищить власну країну. Легендарна країна гуцулів вже майже не існує: ліси вирубують з таким ентузіазмом, якого не було за жодної попередньої влади. Карпати фактично лисі. Овець і корів тримати не вигідно. Тож гуцули шукають щастя далеко від дому. Багато з них врешті-решт не повертаються.
Не вдасться зберегти і казкової, ще донедавна майже незайманої природи Полісся. А все через «бурштинову гарячку», котра в останніх роках сягнула небачених розмірів. Тисячі шукачів «сонячного каменю» залишають по собі краєвид після битви: повалені і спалені дерева, чисельні ями в землі, що нагадують макабричні кратери на Меркурію. Лісовик і Русалонька давно вже втекли звідти. Тепер там «Бурштинова народна республіка», обсяг незалежності котрої від Києва нічим не поступається самопроголошеним народним республікам Донецька і Луганська.
У містах ситуація некраща. Особливо у тих, котрі ми цінуємо і любимо – отриманих нами у спадок від старого Цісарства та другої Речі Посполитої. Надбудови і перебудови старих кам’яниць; пробивання вхідних дірок у сецесійних фасадах; заміна автентичних декоративних елементів новими, в основному зі штучних матеріалів; розфарбовування частин будинків різними, улюбленими селянами інфантильними кольорами – рожевими, салатовими та іншими, за перепрошенням, срачкобурячковими – це сьогодні норма.
Нинішні менеджери пост-майданної дійсності не знають культури, не мають сорому, втратили страх. І жодне там ЮНЕСКО чи ЄС не може зупинити їхньої хижої жаги збагачення. Тим більше, що держави немає.
Висновок сумний. Польського Львова врятувати не вдасться….. Але не тільки польського, а також єврейського, австрійського і – о іроніє – руського. Що їм там поляки, євреї чи австрійці? Адже – це були окупанти. А русинів вже давно немає. Тепер тут українець керує.
Шкода. Майдани, руйнуючи мури режимів, гадали, що за ними мучиться поневолена, високодуховна, гідна людина – освічена і чесна, цивілізована і відповідальна, Європеєць і Християнин. А виявилося, що вони пробудили і визволили новітнього варвара, народженого пост-радянським батьком і пост-візантійською матір’ю. Варвара, котрий пре до багатої вилизаної Європи, знищуючи все на своєму шляху.
Бідні-бідні жертви Майданів.

(Даний текст є дещо скороченим авто-перекладом з польської).
  • FaceBook коментарі