» » Поліція нова і безсенсовна

Про мене

Публіцист і письменник, полеміст і фейлетоніст, дотепник і мізантроп.
А також – полонофіл, юдофіл, германофіл, панхорватист.
Галицький націоналіст
зі схильністю до українофобії.
Деталей вам краще не знати.

12:12, 18/12/17. Літературщина / Скотоферма.UA / УА

Поліція нова і безсенсовна

  • Текст
Ще з моменту гучної презентації реформи нової поліції, як, як старий нитик, не вірив в успіх цієї справи, а в розмовах з друзями все запевняв, що «ніц з того не буде». Тим, хто не погоджувався чи сумнівався, я довго пояснював, чому - але в кінці завжди був висновок: бо у такій країні з такої поліції не буде ніякої користі.
Все це, на щастя, в нашому з друзями випадку була тільки теорія. І от наступив нинішній ранок. З ліжка мене витяг наглий, багаторазовий, рішучий стукіт до вхідних дверей. Вдягаючи на хочу шляфрок і вскакуючи в капці, я – як людина, що пережила не одне залиття квартири у важких дев’яностих – першим ділом дивлюся, чи все гаразд з водою, з газом і т.д. Відчиняю і опа! – твоя нова поліція. Все, як у тілівізорі і на численних «селфах»: дівчина і хлопець, в формі, молоді, усміхнені, ділові «як елєктровєнікі».
Вночі молодь за стіною (apropos - не з того боку, де Лаура) трохи пошуміла. Як це молодь – трохи алкоголю, трохи сексу, трохи ідіотського сміху, трохи «та ти дури – та ти сам мудак». Ну таке – добре, що хоч не співали. Я від цього празніка жізні прокинувсь, було, десь коло четвертої, покрутився і, змусивши себе думати про чудове європейське життя, яке от-от настане в Україні, солодко заснув. А інші сусіди ні хріна не заснули. А подзвонили в їхню нову поліцію.
Чому поліція приїхала аж о дев’ятій, а не відразу о четвертій – я не знаю. Мабуть, як це завжди у нас – на нічній зміні не було вільних людей, а денна ще не заступила… ніч з неділі на понеділок…мороз і неприбрані залишки снігу…ну, ясна справа. Але на цей момент молодь за стіною вже міцно спала (про що я дізнався значно пізніше). І жодні стукоти і дзвінки в двері її не розбудили. Тож цілком симпатична і струнка представниця моєї нової поліції спочатку поцікавилась, чи це не я вчиняв галас уночі, а тоді змірявши мене поглядом від лисини до тапочків, зробила вірний висновок – ні, це не ви. Потім вона якось суєтно порозпитувала мене, чи я не знаю номер телефона власниці помешкання поруч (я не знаю), чи я не знаю, хто його може знати (я не знаю), чи я не знаю, чи у тій сусідній квартирі зараз хтось є – але я й цього не знав, бо поки я досипав, вони могли вже кудись піти, а може й ні. Весь цей час стрункий і симпатичний молодик з моєї нової поліції якось безпорадно і мовчки стояв збоку. Це було передчуття! Як виявилось, ніхто не знав телефона власниці помешкання; ніхто не знав, хто його може знати; ніхто не знав, чи у шумному помешканні на даний момент хтось перебуває. Так вони і поїхали ні з чим.
Я ж пішов снідати-митись-працювати і от – десь коло дванадцятої молодь за стіною прокинулась. Судячи з усього, вони навіть не здогадувались про візит їхньої нової поліції. Їм, мабуть, добре спалось, бо на старті вони знову почали веселитись. Ого, подумав я, трохи стурбовано, а трохи весело, сьогодні вночі, певно, знову хтось викличе свою нову поліцію. Може хоч цього разу поліції вистачить розуму не приїздити, не будити мене і не розпитувати про речі, яких я не знаю. Вони ж і самі прекрасно розуміють, що все, що вони можуть зробити – це перевести стареньку через вулицю, зняти котика з дерева, а іноді й зробити зауваження нахабному водієві і миттєво відвернутися в інший бік, щоб не встигнути помітити «фака», який він їм неодмінно покаже.
Ну бо така її доля цієї нової поліції у цій новій країні – бути безтурботною, усміхненою, ввічливою і безсенсовною. Саме так її, мабуть, інструктують головні поліцієводи цієї країни переможної гідності. Про щось подібне багато років тому вже писав класик:
«На таємних збіговиськах у великому хліві вони розтлумачували всім іншим основні принципи скотинізму. Та спочатку наші ідеологи зустрілися із загальною тупістю й байдужістю».
  • FaceBook коментарі