» » За що насправді палав Париж?

Про мене

Публіцист і письменник, полеміст і фейлетоніст, дотепник і мізантроп.
А також – полонофіл, юдофіл, германофіл, панхорватист.
Галицький націоналіст
зі схильністю до українофобії.
Деталей вам краще не знати.

19:12, 06/12/18. Тексти / ЗМІ / УА

За що насправді палав Париж?

Однак мас-медіа різних країн, зокрема й України, здебільшого обмежилися ретрансляцією поверхових версій про причини та учасників тих подій. Причина – плановане підвищення цін на пальне, учасники різні: незадоволені автомобілісти, праві і ліві радикали (українські оглядачі відразу побачили в них “друзів Путіна”), мародери і “професійні”вандали, без яких, зрештою, не обходяться жодні заворушення. Ну що ж, нічого нового.
Та це лише на перший погляд. Оглядачі ж звернули увагу на кілька важливих тенденцій: по-перше, це був спонтанний рух “знизу”, не організований жодними партіями чи профспілками; по-друге, серед протестувальників було багато жінок, що теж не надто характерно; ну і несподівано високий рівень агресії. Чи причиною такого “зриву”насправді стало плановане підвищення акцизів на пальне, що призвело б до подорожчання дизпалива на 10%, а бензину – на 5%? Не хочеться вірити. То в чому ж суть справи?
У пошуках відповіді на це запитання автор цих рядків наштовхнувся на цікаву статтю, опубліковану на одному з польських інтернет порталів, під назвою “Париж кипить – бунт проти еліт.Автори статті – журналіст і перекладач Олександр Бондарєв, що мешкає у Парижі, і мікробіолог Маґдалена Кавалєц-Сеґонд зі Страсбурга – припіднімають завісу над справжніми, глибшими причинами подій.
Найперше вони спростовують звинувачення влади на адресу Марін Ле Пен у організації вуличних безладів. “Хто виходить на вулиці у жовтих жилетах? Самостійні дрібні підприємці, їхні родини, пенсіонери, до кишені яких влада добирається вже два роки, люди вільних професій, матері. На протестах багато жінок середнього віку, що з соціологічного погляду є чимось новим. А також молодь, але не та студентська, а робітнича, яка все більше є масово безробітною, хоч і освіченою. Ми бачили на вулицях мешканців сіл, малих і середніх міст, а також передмість. Були там робітники і водії автомобілів швидкої допомоги або вантажівок”, – йдеться у статті.
На думку авторів, ці французи протестували не так проти підвищення акцизів на пальне, як проти всього, що у них асоціюється з президентом Макроном: збільшення податків, зменшення купівельної спроможності, занепад сфери публічних послуг тощо. “У списку скарг є також поглиблення суспільної нерівності, іммігранти, недовіра до еліт, відкидання політиків – незалежно від того, з якої партії вони походять”, – пишуть автори.
Тобто головною причиною невдоволення людей є загальна ситуація у Франції. Про стан справ коротко йдеться у статті: реальна інфляція є у три-чотири рази вищою від номінальної, на ринку нерухомості драматичний застій, багато малих фірм банкрутує, реальне безробіття сягає рівня кільканадцяти процентів, а в прикордонних районах країни все більше французів знаходять роботу у Бенілюксі, Німеччині і Швейцарії.
І все це відбувається в контексті того, що Емманюель Макрон, щойно ставши президентом Франції, відразу віддячив своїм заможним покровителям тим, що знизив податки від доходів з капіталів, дивідендів та спекуляцій з цінними паперами із 59% до 30%. Французи про це добре пам’ятають.
До того ж усі знають, що Макрон походить з політичної команди Франсуа Олланда, попереднього президента Франції, котрий “упродовж кількох років намагався знищити середній клас податками”. “За його правління у пересічній родині “вищого середнього класу”податки зросли втричі. Макрон не приховував, що “держава”допомагатиме бідним, але завдяки пауперизації та позбавленню перспективи середнього класу”, – йдеться у статті.
Отже, справжньою причиною бунту “жовтих жилетів”є спроба французького середнього класу захиститися від утиску правлячих еліт. Чому приводом стало плановане підвищення акцизів на пальне? Тому, що автомобіль середньої вартості є символом середнього класу: звичайна французька сім’я має два автомобілі, щоб чоловік і дружина могли незалежно добиратися на роботу, відвозити дітей у садок і школу тощо.
Та й на підвищенні цін на пальне ініціативи влади не завершуються. У результаті, згідно з програмою Макрона “екологічної трансформаці”, з ужитку мали б вилучити всі види палив, що походять з копалин чи переробки нафти, та навіть природній газ. Це означає майбутнє вилучення з обігу всіх автомобілів, окрім електрокарів, а також витрату величезних коштів з державного бюджету, тобто з кишень тих же незадоволених нині платників податків, на розробку і експлуатацію нових джерел енергії. Хто за все це заплатить і хто з цього передусім користатиме – саме це цікавить французів. Навряд чи бідним громадянам буде по кишені електрокар, а середній клас активно спихають у категорію “бідних громадян”.
Очевидно, що аргументи, наведені у статті, не є абсолютними, але мають право на існування і потребують або спростувань, або підтверджень. Протести французів у листопаді є швидше реакцією на передчуття чогось небезпечного і незрозумілого. Про це, зрештою, згадує французький журналіст Саїд Махране у щотижневику “LePoint”: “Зараз найпопулярнішим словом, яке виражає настрої французів, є гнів… Деінде такий гнів спроможний привести до влади нетипових лідерів: Трамп не є панею Клінтон, Сальвіні – це не Ренці. Ми повинні зупини щось, що невблаганно насувається, але що? Це глобалізація, котра означає занепад середнього класу”.
З такого погляду події у Франції стосуються всього цивілізованого світу, а особливо Європи. Можна припустити, що якщо французький середній клас програє цю битву новим “глобальним елітам”, то програє й уся Європа.
І на завершення ще два слова про нашу країну. Україну, звичайно ж, не можна порівняти з Францією, але процеси в нашій державі також проходять у тіні глобальних тенденцій. Однак питання з середнім класом у нас, на жаль, уже вирішене. Обидва українські “майдани”були бунтом середнього класу і в обох випадках він програв. Чи остаточно? Невідомо. Можливо, що є шанс на відродження, але тільки в перспективі прогресу самої держави. Тож поки українці, що претендують на роль середнього класу, повинні б “тримати кулачки”за успіх “жовтих жилетів”.

Джерело: https://matrix-info.com/2018/12/06/za-shho-naspravdi-palav-paryzh/

  • FaceBook коментарі